Міністерство освіти і науки України Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Сєвєродонецький технологічний інститут Хімічний факультет Контрольна робота „Вступ до спеціальності” тема: „Історичний аспект розвитку господарського обліку” Роботу перевірив: Гречана С.І.  Група: ОА – 10з  (посада та ПІБ викладача)  Студент: Селина      (дата, підпис викладача)  (особистий підпис)  Особливі умови:    Перевірену роботу направити за адресою:  Робота здана на перевірку  пр. Гвардєйський 67, кв.134      (дата здачі)    Роботу на кафедрі прийняв  тел: 2-94-48      (ПІБ відповідальної особи)  (підпис студента)      (підпис відповідальної особи)   2007 навч. рік, весінній семестр Зміст 1. Історичний аспект розвитку господарського обліку 2. Зародження бухгалтерського обліку в Україні 3. Розвиток обліку в кінці 15 - 19 ст. 4. Бухгалтерський облік в Україні в 20 ст. (до 1999 р.) 5. Розвиток бухгалтерського обліку після введення в П (С) БО в Україні Література 1. Історичний аспект розвитку господарського обліку Елементи господарського обліку виникли ще в часи первісного ладу. Вже в ті часи існували люди, що вміли вести господарство, яке виникало за результатами полювання, риболовлі, а пізніше землеробства. Розвиток письменності і арифметики сприяв розвитку нових відносин, операції обміну породили необхідність відображати операції з надходження предметів і їх вибуття. У стародавньому світі облік розвивався поруч з розвитком торговельної діяльності у таких країнах, як Єгипет, Месопотамія, Фінікія, Китай, Греція, Рим, Іудея та інші. Але у той час не було мови про системний бухгалтерський облік. Стародавні рукописи свідчать, що у 15 ст. до н.е. у Єгипті облік вели в окремих господарствах і храмах, єгипетські фараони вимагали вести і державний облік, тому що на державних складах приймали різні продукти, які виробляли або одержували у результаті війн. У ту пору вперше з'явились спеціальні школи, де проходили курс навчання писарі під доглядом жерців. Ось ці писарі і вели облік рабів, сільськогосподарських продуктів, іншого майна, оплати праці та ін. Обліковими носіями були стіни пірамід, глиняні пластини, а пізніше папірус. Вимірники застосовувались лише натуральні. Щоденно обліковці виводили залишки майна на склади. У Вавилоні вже було сформульовано законодавство (18 ст. до н.е.), що регулювало державне рахівництво, документальне оформлення грошового обігу. Пізніше з'явились банківські контори, що допомагали клієнтам здійснювати торговельні операції, зберігали гроші і товари, видавали кредити за додаткову плату. Також, як і у Єгипті, облік вели на глиняних картках, які сушились на сонці. Картки з помилками розбивались. Вже тоді реєстрація господарських операцій здійснювалась в систематичному і хронологічному порядку, і були впроваджені елементи узагальненого (синтетичного) і деталізованого (аналітичного) обліку. Як в Єгипті, так і у Вавилоні управління всією господарською діяльністю проводилось централізовано, тому облік поступово перетворювався на важливішу функцію управління. У Вавилоні широко використовувалися обчислювальні таблиці універсального характеру, що узагальнювали практичний досвід тривалого суспільного розвитку і виконували роль довідкових навчальних посібників. Одним з основних методів обліку у тих країнах була інвентаризація з використанням інвентарних описів, в якому робився перелік об'єктів, що підлягали обліку. Практика складання носила регулярний характер, згодом вони доповнювались новими показниками, ускладнювались за змістом, дані групувались у зведених документах. Інвентарна форма обліку стала переважаючою, особливо за результатами сільського господарства, перепису населення, державного майна, худоби. Фінікія була державою з розвинутою торговельною діяльністю, тому фінікійцям були відомі методи використання рахунків, складання звітності, систематизації даних про прибутки та збитки. Деякі вчені зробили припущення, що фінікійці були винахідн...